Голодомор.

Холодний подих згаслої свічі

Ні труни, ні хрестів, і ні тризни

Прямо в яму.

Навіки-віків? Чорна сповідь

моєї Вітчизни...

І її затамований гнів.

Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи! 

23 листопада в нашій державі відзначали День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя.

1932 рік... Прах, семи з половиною мільйонів стукає в наші серця; їх ніхто не судив, отже ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами, їхніх співвітчизників і довговічних боржників. Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років.

Учні 10-Б,  почули про страшні сторінки нашої історії, які вражають своєю жорстокістю. Свідченнями тих подій були "голоси" з минулого, так як їх не маємо можливості почути в живу, тож ці спомини зачитали діти.