Розпочинається навчальний процес

Дорогі друзі!

8 лютого розпочинаються заняття у початковій школі.

Пропоную вивчити вдома вірш Тараса Григоровича Шевченка, щоб прийняти участь у конкурсі віршів до дня народження Великого Кобзаря.

 

«Тече вода з-під явора…»

Тарас Шевченко

Тече вода з-під явора 
Яром на долину. 
Пишається над водою 
Червона калина. 
Пишається калинонька, 
Явор молодіє, 
А кругом їх верболози 
Й лози зеленіють. 
Тече вода із-за гаю 
Та попід горою. 
Хлюпощуться качаточка 
Помеж осокою. 
А качечка випливає 
З качуром за ними, 
Ловить ряску, розмовляє 
З дітками своїми.

Тече вода край города. 
Вода ставом стала. 
Прийшло дівча воду брати, 
Брало, заспівало. 
Вийшли з хати батько й мати 
В садок погуляти, 
Порадитись, кого б то їм 
Своїм зятем звати?

1860

 «Ой діброво – темний гаю!…»

Тарас Шевченко

Ой діброво – темний гаю! 
Тебе одягає 
Тричі на рік… Багатого 
Собі батька маєш. 
Раз укриє тебе рясно 
Зеленим покровом – 
Аж сам собі дивується 
На свою діброву… 
Надивившись на доненьку 
Любу, молодую, 
Возьме її та й огорне 
В ризу золотую 
І сповиє дорогою 
Білою габою – 
Та й спать ляже, втомившися 
Турбою такою.

1860

«За сонцем хмаронька пливе…»

Тарас Шевченко

За сонцем хмаронька пливе, 
Червоні поли розстилає 
І сонце спатоньки зове 
У синє море: покриває 
Рожевою пеленою, 
Мов мати дитину. 
Очам любо. Годиночку, 
Малую годину 
Ніби серце одпочине, 
З Богом заговорить… 
А туман, неначе ворог, 
Закриває море 
І хмароньку рожевую, 
І тьму за собою 
Розстилає туман сивий, 
І тьмою німою 
Оповиє тобі душу, 
Й не знаєш, де дітись, 
І ждеш його, того світу, 
Мов матері діти.

1860

Зоре моя вечірняя… 
(уривок з поеми «Княжна»)

Тарас Шевченко

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.

Встала весна
(Уривок із поеми «Гайдамаки»)

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають... 

Тарас Шевченко

***
(Уривок з поеми "Причинна")

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів. 

Тарас Шевченко

Світає
(Уривок з комедії "Сон")

...Дивлюсь, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Меж ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,

І краю немає!

Тарас Шевченко

Село! І серце одпочине...
(Уривок з поеми "Княжна")

Село! І серце одпочине.
Село на нашій Україні —
неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
а на горі стоять палати,
неначе диво. А кругом
широколистії тополі,
а там і ліс, і ліс, і поле,
і сині гори за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

Тарас Шевченко

Учітеся, брати мої

Учітеся, брати мої!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Свого не цурайтесь:
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають,
Чужії люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконешній
Веселого дому.